Мій Рай

Чого твої очі, чого свої милі
Вмиваєш гіркими слізьми?
Слізьми
Хіба ж ти не знаєш, що люди, як хвилі
Байдужі, холодні, німі!
Німі

Кепкують над краєм твоїм сиротливим
Ти крушишся серцем сама
Сама
Хіба ж ти не знаєш, що в світі кривдливім
Ні ради, ні правди нема!
Нема

Якщо мене вірно, зозуле, кохаєш
То ти на людей не вважай, не вважай
Хіба ж ти не бачиш, хіба ж ти не знаєш
Що ти моє щастя, мій рай!